Сленгуємося!

Вислови «Кинь мені на мило», «Харе лагати» чи «Усе, вафлі» звичні та зрозумілі майже всій сучасній молоді. Це не якісь нецензурні вислови, чи секретні коди доступів, а традиційні перли сучасного сленгу, які викликають певні незручності у представників старшого покоління. Батьки намагаються зрозуміти дітей, вчителі — учнів… А об’єкти пізнання дуже обурюються, що ці «предки» живуть у кам’яному віці й не розуміють живих слів. Та чи насправді ми розмовляємо різними мовами, чи можна позбутися сленгу взагалі та врешті-решт, що ж означає це славнозвісне «ІМХО»?

Засіб від архаїчності
Культури володіють мовами, за допомогою яких вони виражають себе, свою сутність та сенс. Проте, розвиваючись та змінюючись, цивілізація модифікує й власні мови. У результаті, слова конкретних культурно-історичних епох виявляються настільки різними і незрозумілими для нащадків, що більш схожі на іноземні, ніж на рідні. Адже як важко нам, людям XXI століття, читати «Слово о полку Ігоровому», а сучасним англійцям розуміти всі сенси слів «Беовульфа». Та й навіщо так далеко ходити? Нам деколи незрозумілі й літературні твори, написані в XIX або першій половині ХХ сторіччя. Настільки незрозумілі, що при їх читанні без тлумачного словника не обійтися: одні слова з часом стали мало вживаними, а інші «обросли» новими сенсами, які ми, здається, знаємо, а про попередні значення навіть не здогадуємося, в результаті ціла малознайома культурно-історична епоха прочиняє свою завісу перед нами. Усі вищезгадані мовні метаморфози так само природні, як і те, що людина в різні періоди життя не ідентична собі: так немовля, пройшовши тривалий життєвий шлях, до старості стає вже зовсім іншою людиною у всіх сенсах цього слова. А тому кожна культурно-історична епоха володіє власною мовою, яку можна назвати сленгом.
Поняття «сленг» в перекладі з англійської означає жаргон і є набором особливих слів, чи нових значень вже існуючих, що вживаються в різних професійних, соціальних, вікових об’єднаннях людей, що не використовуються у літературній мові. Окремим видом загального сленгу є «сленг молодіжний», яким послуговується група людей, вже не дітей, але ще й не дорослих, основним заняттям яких є здобуття освіти та підготовка до майбутньої професії. Визначальною особливістю цієї соціальної верстви є те, що її представники ще вільні від обов’язків (вони, як правило, не мають власних сімей, про які треба піклуватися), і при цьому в них є багато вільного часу (яке вони мали б витрачати на навчання, але не завжди це буває саме так).
Таке подвійне становище молоді, коли дітьми бути вже не прикольно, а «в дорослі» ще не пускають, призводить до появи субкультур, як певних просторів, де збираються рівні за віком, статусом, родом занять, де б можна було самореалізуватися та спробувати різні соціальні ролі. Саме в такому просторі народжується нова мова, якою розмовляє лише вузьке коло людей. Таким чином, молодіжний сленг покликаний зробити «своїх» ближче, а «чужих» відштовхнути далі. При цьому новоутворена мова поширюється досить швидко, адже будь-яка культура продовжує існувати в середині суспільства, де кожен її учасник щодня зіштовхується з іншими людьми та, подекуди несвідомо, ділиться своїми мовними надбаннями.
Класуха теж має ІМХО?
Молодіжний сленг (М.С.) має цілий ряд особливостей та відмінностей від інших сленгів, наприклад професійних чи соціальних. До їх числа можна віднести швидку зміну, що пояснюється постійним приходом в молодь з дитинства одних та вихід з неї в доросле життя інших, усе це призводить до неперервного оновлення. М. С. нікому не нав’язується, він просто існує, але для того, щоб стати «своїм» в певній молодіжній групі, треба не лише мати відповідний вік, але й володіти її мовою на рівні користувача, бо сленг по-своєму кодує, зберігає й передає інформацію від однієї молодої людини до іншої.
Щоб зрозуміти джерела походження певного сленгу, не обов’язково довго й старанно досліджувати групу тих, хто їм користується, достатньо просто дізнатися сферу їх зайнятості. Наприклад, школярі вживатимуть ті слова, що й у спілкуванні зі своїми однокласниками: класуха – класний керівник, дірик – директор, органайзер – педагог-організатор, матря — математика. Якщо основний фактор гуртування – спорт, то характерними будуть: треша – тренування, злити гру – навмисно програти, треніки – одяг для спорту. Якщо музика, то репа – репетиція, селебретіз – зірка, хітяра – популярна пісня, звукач – звукорежисер.
А є й слова, схожі на авторські неологізми, які властиві лише одній людині і є чимось схожим на її візитну картку. Але оскільки закон про авторські права на сленг не діє, ці перли також дуже швидко стають загальноприйнятими. Є й ті вирази, що важко віднести до якогось певного джерела, скоріше вони є загальноприйнятими, такі як баян – означає застарілу інформацію, лагати – робити щось не правильно, вафлі – крайній ступінь безвихідності, мило – електронний ящик, ІМХО – моя власна думка (походить від перших букв англомовного виразу In My Humble Opinion, що перекладається «на мою скромну думку»).
Слід окремо сказати про дві групи, які мають достатньо чітку історію походження й одночасно є загальновживаними. Це «англіцизми» та «компьютерицизми», адже англійську діти починають вчити ще в дитячих садках, а комп’ютером та Інтернетом, без перебільшення, вміє користуватися кожен підліток. Тут море прикладів невичерпне: ОК – добре, хеллоу – привіт, грейт – чудово, лав – кохання, стар – зірка, фрік – чудак, гьорла — дівчина . Чи демка – не повна версія, залізо – деталі для техніки, фейк – підробка, аська – Інтернет-пейджер, клава – клавіатура, спам – лист рекламного характеру, чігабу – привіт… Більшість слів такого походження давно втратили рідне значення й знайшли нові, вільно вживані в розмовній мові.
Доля сленгових слів не однакова: одні з часом настільки приживаються, що переходять в загальновживане мовлення, інші існують лише певний час зі своїми носіями, а потім забуваються навіть ними, не доживаючи до фізичної смерті останніх, а декотрі так і лишаються сленговими протягом життя кількох поколінь, не забуваються, але й не переходять повністю до загальновживаної мови. Наприклад, такі слова як стушуватися – засоромитися, маринувати – знущатися очікуванням, маскувати – приховувати, перейшли в загальноприйняту мову й зараз мало хто замислюємося про їх сленгове походження. Слова другої половини ХХ ст.. як ліміта, стіляги, сачок (прогульник), хоча ще й зрідка вживаються, але практично відходять у минуле. А вирази кайфувати – отримувати задоволення, накидатися — напиватися, паритися – переживати, певно, так і залишаться сленговими назавжди, і не будуть внесені до тлумачних словників зі значеннями, вказаними трохи вище.

Марина Осюхіна

Оставить комментарий или два
© 2018 Интернет газета Любимый город — новости Сумы и Сумской области, возможность разместить объявление бесплатно. Интернет-газета Любимый город - новости Сум и Сумской области, возможность разместить объявление бесплатно. Авторские права защищены Законом Украины и международными юридическими нормами. Копирование материалов и заимствование информации возможно ТОЛЬКО с письменного разрешения редактора интернет-газеты либо с активной ссылкой на источник, открытой к индексации! ЗА СОДЕРЖАНИЕ ОБЪЯВЛЕНИЙ И КОММЕНТАРИЕВ РЕДАКЦИЯ ОТВЕТСТВЕННОСТИ НЕ НЕСЕТ